Тема «Гривна военная часть» требует уточнения, так как в истории украинской государственности и финансовой системы этот термин может трактоваться двояко. В основном речь идет о двух аспектах:
- Исторический: Денежная система и военные облигации периода Украинской революции 1917–1921 гг. (УНР, Гетманат, Директория, ЗУНР), когда гривна стала национальной валютой, а армия выпускала свои денежные знаки.
- Современный: Финансовое обеспечение Вооруженных Сил Украины (ЗСУ), система денежного довольствия военнослужащих, «армейская зарплата» и специальные платежные инструменты во время вооруженной агрессии РФ (с 2014 и особенно с 2022 года).
I. Исторический контекст: Гривна и армия УНР (1917–1921 гг.)
Створення власної валюти було одним із пріоритетів Української Народної Республіки. Універсал ЦВР від 10 березня 1918 року встановив гривну як головну грошову одиницю (1 гривна = 100 шагів). Однак війна вимагала термінового фінансування, і «цивільна» емісія не завжди встигала за потребами фронту.
Військові облігації та грошові знаки армії УНР
Для забезпечення потреб Активної армії УНР та плати добровольцям випускалися спеціальні військові облігації та грошові знаки армійського типу; Вони відрізнялися від звичайних банкнот:
- Текст на зворотному боці: Часто містили надпис «Військова облігація» або позначку військового відомства.
- Номінали: Випускалися дрібні номінали (10, 25, 50 шагів, 1, 2, 5, 10, 100 гривень), зручні для розрахунків з рядовим складом.
- Гарантія: Оборотані земельною власністю або майном держави, але на практиці, довірою до армії;
Грошова система ЗУНР (Західно-Українська Народна Республіка)
У Галичині та на Буковині функціонувала власна валюта — гривна ЗУНР (позначка: ₴, код: UZH). Армія ЗУНР (УГА, Українська Галицька Армія) мала свою казенну систему.
- Випускалися казенні знаки УГА (наприклад, серія «А», «Б» номіналами 1, 5, 10, 20, 50, 100 гривень).
- Вони имели законний платоспроможність на території ЗУНР та в частинах УГА;
- Після акту Злуки (22 січня 1919 р.) почався процес уніфікації курсів гривні УНР та гривні ЗУНР, що ускладнювалося різним рівнем інфляції.
Період Гетманату П. Скоропадського (1918 р.)
Під Гетманатом гривна пройшла реформу: введено «золоту гривню», запечаткувану золотом. Військова частина фінансів централізувалася через Військовий міністерство та Державну Скарбницю. Випускалися нові зразки банкнот (наприклад, 1000 гривень 1918 р. — «тисячовка»), які використовувалися для оплати офіцерського корпусу та закупівлі зброї за кордоном.
Період Директорії (1919–1920 рр.)
Найважчі часи для «військової гривні». Гіперинфляція, відсутність золотого запасу та втрата контрольних територій призвели до масового випуску «петлюрівок» (банкнот 10, 25, 50, 100, 250, 500, 1000, 2000, 5000 гривень).
Особливості військового обігу:
- Армія часто отримувала зарплату «наперед» або у вигляді натурального довольстання.
- Практикувалася штампівка існуючих банкнот (наприклад, царських, кєринків, донищанських) печатками «УНР» або «Військова казна» для швидкого введення в обіг на звільнених територіях.
- Військові казначейства (певні казни) забезпечували оплату підрозділів безпосередньо на позиціях.
II. Современный этап: Финансовое обеспечение ЗСУ (2014 – настоящее время)
В современном контексте «гривня військова частина» — це сукупність механізмів матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачених Законом України «Про статус військовослужбовців», Статутом внутрішньої служби та спеціальними законами воєнного стану.
Структура грошового довольстання (Зарплата військового)
Склад окладу військовослужбовця ЗСУ (станом на 2024 рік, з урахуванням законів воєнного стану):
| Компонент | Опис | Примітки |
|---|---|---|
| Посадовий оклад | Залежить від військового звання та посади (від рядового до генерала). | Базова частина. |
| Оклад за військове звання | Доплата до посадового окладу. | Фіксована сума за званням. |
| Доплата за вислугу років | Від 10% до 40% від суми посадових окладів. | За кожні 5 років служби. |
| Доплата за секретність | Від 5% до 20% (залежно від рівня допуску: 1, 2, 3 ступінь). | Для спецпідрозділів, розвідки, штабів. |
| Доплата за виконання бойових завдань (Військове поле / Зона АТО/ООС) | 100 000 грн / міс. (за участь безпосередньо в бойових діях). 30 000 – 50 000 грн / міс. (за перебування в зоні ведення бойових дій без безпосередньої участі). | Ключовий елемент «військової гривні» сьогодні. Встановлено Законом № 2120-IX (2022) та подальшими змінами. |
| Одноразові виплати | За подолання завад, за відзнаки, за травму, контузію, нагороди. | Від 100 000 грн (травма) до 1 000 000 грн (нагорода Герой України). |
| Компенсації | Житлово-комунальні, проїзд, харчування (якщо не натуральне). | Військовослужбовці на позиціях отримують харчування натурально (ПІР — індивідуальний раціон). |
Електронні платіжні інструменти: «Дія» та «ПриватБанк» / «Ощадбанк»
Сучасна «військова гривня» — це переважно безготівкові розрахунки.
- Зарплатні карти: Видаються переважно ПриватБанком та Ощадбанком (державні банки-оператори бюджетних коштів).
- Додаток «Дія»: Інтеграція з реєстром «Оберіг» дозволяє військовим перевіряти нарахування, отримувати е-підтримку (1000 грн/міс на час війни), оформляти кредитні канікули.
- ІБАН-рахунки: Перехід на міжнародний стандарт для зарубіжних переказів (допомога волонтерів, виплати за кордоном).
Спеціальні фінансові інструменти війни
- Облигації війни (Військові облігації 2022–2024): Аналогічно 1918 року, держава випускає облігації для фінансування армії. Фізичні особи можуть купувати їх за гривню, долар, євро. Це прямий інвестиційний канал «Громадянин — Армія».
- Фонд підтримки ЗСУ (United24, серія «Армія»): Збір коштів на конкретні потреби (БПЛА, бронежилети, медикаменти). Гривня переводиться в обладнання.
- Податкова система: Введення військового збору (1,5% з доходу ФОП, 5% з доходу юросіб з 2024 р.), це «обов’язкова частина гривні кожного» на армію.
III. Проблеми та виклики «Військової гривні»
Незважаючи на значне підвищення оплати праці військових, існують системні виклики:
Інфляція та купівельна спроможність
Як і 100 років тому, інфляція з’їдає реальну зарплату. Офіційна інфляція 2022–2024 рр. становила 20–26% річних, а реальна (споживча) — вища. 100 000 грн «бойового» 2022 року купують сьогодні менше товарів.
Адміністративні бар’єри та «паперова війна»
- Затримки виплат через необхідність підтвердження факту перебування в зоні бойових дій (акт бойового завдання, довідка командира).
- Проблеми з доступом до банківських додатків на передових позиціях (відсутність зв’язку/інтернету).
- Складності з оформленням виплат родичам загиблих/пропавших безвісти (потрібні судові рішення, ДНК-експертизи).
Нерівномірність забезпечення
Існує розрив у довольстанні між:
- Штурмовими групами на «нулі» (отримують 100к+).
- Підрозділами тилу, логістики, штабами (часто лише 30–50к).
- Теробороною (оплата за дні навчань/залучення, нижча базова ставка).
Це створює соціальну напругу та питання справедливості розподілу «військової гривні».
Корупційні ризики
Схеми з «мертвими душами», фіктивними бойовими наказами, виведенням коштів через фірми-одноднівки залишаються викликом для ДБР, НАБУ та Військової служби правопорядку (ВСП).
IV. Порівняльна таблиця: Тоді (1918–1921) vs Зараз (2022–2024)
| Критерій | УНР / ЗУНР (1917–1921) | Сучасна Україна (ЗСУ) |
|---|---|---|
| Валюта | Гривна (карбованець), шаги. Гіперинфляція. | Гривня (UAH). Керована інфляція (ІЦП). |
| Форма виплати | ||
| Головний інструмент фінансування армії | Друк грошей (емісійний податок), запозичення у союзників, реквізиція. | Податкові надходження, військовий збір, держборги (ОВДП), гранти партнерів, облігації війни. |
| Контроль витрат | Військові казначейства, ревізійні комісії (часто формальні). | Державна казначейська служба, ДБР, НАБУ, ВСП, електронні реєстри (Оберіг). |
| Соціальний пакет | Мінімальний: госпіталь, інвалідність (рідко виплачувалася); | Розширений: медичне страхування, житлові сертифікати, освіта дітей, пільги з КУ, пенсійне забезпечення. |
| Проблема «Зарплати» | Розвал курсу, невартість гривні, відмова приймати гроші у регіонах. | Інфляція, затримки актуальних наказів, цифрова нерівність (доступ до апп). |
V. Перспективи: Цифрова гривня та токенізація армії
Майбутнє «військової частини гривні» лежить в площині Цифрової гривні (e-hryvnia / CBDC) та блокчейн-технологій:
- Програмовані виплати (Smart Contracts): Кошти зараховуються автоматично при виконанні умови (наприклад, GPS-підтвердження перебування в зоні 0-лінії > 15 днів/міс). Це виключить людський фактор та корупцію при складанні актів.
- Токенізація обладнання: Волонтери/держава купують «токени БПЛА», які гарантують поставку конкретного дрона. Прозорість витрат гривні.
- Міжнародна інтероперабельність: Цифрова гривня дозволить миттєво конвертувати допомогу партнерів (USDC, EURC) у гривневе забезпечення армії без втрат на спредах банків.
- Фінансова грамотність військових: Інтеграція фінансових сервісів у додаток «Армія+» для інвестування частини зарплати в облігації війни або накопичувальні рахунки з високим відсотком.
Висновок
«Гривна військова частина», це не просто номінал на банкноті чи цифри на картці. Це інструмент державного суверенітету.
- Історично вона була символом боротьби за державність, інструментом виживання армії в умовах хаосу, гіперинфляції та відсутності золотого запасу. Військові облігації 1918–1920 рр. — це спроба залучити народні кошти на війну.
- Сьогодні це складна, високотехнологічна система розподілу ресурсів, де гривня трансформувалася у цифровий платіжний потік, що забезпечує мільйонну армію, оплачує сучасну зброю (БПЛА, ППО, РЕБ) та підтримує соціальний контракт між державою та захисниками.
Головний урок історії: валюта армії сильна не папером чи кодом, а довірою суспільства та ефективністю витрат. Перемога в фінансовому фронті — це прозорість, цифровізація, справедливий розподіл навантажень (податки/збори) та гарантія, що кожна «військова гривня» працює на результат — зниження ворога та збереження життя наших військових.
Стаття підготовлена на основі історичних даних (ЦДАВО, ЗІДАВО, праці О. Олійника, В. Кульчицького) та актуального законодавства України (Закон «Про статус військовослужбовців», Зakon «Про забезпечення військовослужбовців», Постанови КМУ, закони про воєнний стан 2022–2024 рр.).